If you struggle to understand Ukraine, you rather should look at it as country that before 1991 existed only as ethnic minority, but not a country. You should know that it current borders are outcome of external factors (breakdown of Soviet Union) and are drawn around territories that also include other ethnic groups, such as Poles, Russians, Jews and many other smaller ones, like Crimean Tatars. Due to outcome of again external forces some of these ethnic groups were relocated forcibly: after WWII Poles had to leave Western regions of current Ukraine; Crimean Tatars were relocated from Crimea in 1944. At the same time, after 1991 nobody relocated Russians or those, who consider themselves to be Russians. Ukrainians, having no experience of having own state, not aware that borders in Europe after WWII were established also via relocation of ethnic groups and also are outcome of extermination of Jews by Nazi (in many European and also Ukrainian cities Jews before WWII constituted significant part of the population).

Якщо ви намагається зрозуміти Україну і її вибір, ви маєте на неї поглянути на країну, що до 1991 була репрезентовала етнічною меншиною, але не була країною. Ви маєте також взяти до уваги, що дійсні кордони України є наслідком зовнішніх факторів (розпад Радянського Союзу) і окреслені довкола територій, які також були місцем проживання інших етнічних меншин, таких як поляки, росіяни, євреї, та менш численних, таких як кримські татари. Внаслідок знову таки дії зовнішніх сил ці етнічні групи були примусовано переселені під час або після Другої Світової війни - поляків було виселено з західних територій УРСР, а кримських татар ще у 1944 з Криму. Тим не менш після 1991 ніхто не виселив тих, хто є росіянами, або вважає себе росіянами з України. Українці, практично не маючи досвіду управління власною державою, не свідомі того, що кордони у Європі після Другої Світової війни були встановлені не лише за рахунок домовленностей, а і фізичного переміщення етнічних меншин, або їх винищення нацистами (у багатьох європейських і українських містах євреї становили значну кількість населення). 

З серії "Утеплення" / From "Warming" series

The publication, titled “Erfahrungswörterbuch”, is a metaphorical translation of a notion "Erfahrung/Досвід", gathered from texts from “Die Schriften zur Naturwissenschaft” of Wolfgang Goethe and from "Лексикон таємних знань" of Taras Prokhasko. “Erfahrungswörterbuch” provides opportunity to compare writings of authors, as well as their approach to the notion of experience, but also nature, memory and death. For both Goethe and Prokhasko the experience (die Erfahrung) is a starting point of thinking and investigating of the world around, however if in case of Goethe it is more scientific, rational approach that equalize experience with experiment and mathematical measurement of its results, for Prokhasko it is emotional state, sensitive journey (das Erlebnis) that he considers to be a source of genuine knowledge. 

The book is printed with support of Frauenförderfonds of Bauhaus-Universität Weimar. 

Image - Mariya Pavlenko, Olga Shtets 

Photo - Olga Shtets

Make up, hair - Nataliya Knayzheva  

Kyiv, 2015

Послуга утеплень фасадів окремих квартир у будинках є надзвичайно популярною у Києві протягом останніх 15-20 років. Мешканці міста активно утеплюють пінопластом і гіпсокартоном  фрагменти будинків типової радянської архітектури - “сталінок”, “хрущовок”, а також блочних будов більш пізнього періоду. Масовість явища поступово видозмінює колективний образ спальних районів, забудованих після Другової Світової війни нашвидкоруч з метою забезпечити робочий клас житлом і наблизити умови життя у містах до соціалістичних ідеалів.

Warming of facades of apartments of block houses has been very popular service within last 15-20 years. Citizens actively insulate with foam plastic and plasterboard fragments of facades of houses of Soviet times - of khrushchevki, stalinki, and block houses of later period of typical architecture. Common trend gradually change collective image of sleeping districts, quickly built after WWII to provide labour class with accommodation and  bring its living conditions in cities closer to socialist ideals. 

I believe children at geography lessons in school should learn not map of the world, but history of colonialism. 

Image: Nautical Atlas of the World, Folio 3 Recto, Northern Indian Ocean with Arabia and India and Folio 3 Verso, Southern Indian Ocean with Insulindia on the Left, and Madagascar on the Right .

 The map presented here is from the Miller Atlas in the collections of the National Library of France. Produced for King Manuel I of Portugal in 1519 by cartographers Pedro Reinel, his son Jorge Reinel, and Lopo Homem and miniaturist António de Holanda, the atlas contains eight maps on six loose sheets, painted on both sides. The maps were richly decorated and illuminated by António de Holanda, a Dutch native who had been in Portugal for nearly ten years.